Навігація

Останні фото

Календар

Радехівська РДА » Кадрова стратегія » Повідомлення

Повідомлення


Відповідно до Законів України «Про культуру», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівника державних та комунальних закладів культури»., відділ культури, охорони культурної спадщини та туризму Радехівської райдержадміністрації  оголосив конкурс на заміщення посад:

<!-- [if !supportLists] --> -         <!-- [endif] --> Директора районного Народного дому.

На посаду Директора районного Народного подав один  кандидат:

Козак Дарія Ярославівна

Народилася 27 лютого 1972 р. в с. Нивиці Радехівського району Львівської області. Україна, громадянка України.

У 1980 – 1987 роках навчалася у Нивицькій восьмирічній школі.

У 1987 – 1990 роках навчалася у Львівському культурно-освітньому училищі.

З 01 липня 1990 року і по теперішній час працювала на різних посадах в районному Народному домі м. Радехова та відділу культури, охорони культурної спадщини та туризму Радехівської РДА.

З 01 лютого 2001 року призначена на посаду директора районного Народного дому

Нагороджена численними грамотами:

- 23. 03.2011  – нагороджена грамотою Голови Радехівської райдержадміністрації М. С. Богіри за вмілу організацію роботи з відзначення державних та національних свят, особисту участь у проведенні масових заходів.

- 27. 02. 2012 – нагороджена Почесною грамотою голови Радехівської райдержадміністрації за сумлінну працю в галузі культури, активну роботу з питань популяризації кращих зразків українського мистецтва, вмілу організацію, роботи творчих колективів, вагомий внесок у розвиток та збереження національних звичаїв, традицій та обрядів.

- 2012  - нагороджена подякою від керівника відділу культури і туризму Радехівської РДА  Михальчук Л.С.

- 19.05.2013  – нагороджена грамотою голови Радехівської РДА  Богіри М.С.  та голови Радехівської районного ради Мельник Е.М.

09.11.2014 – нагороджена Грамотою  Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи  Береза Р.П.

- 30.08.2015 - нагороджена грамотою міського голови Загиней Ніни за організацію масових дійств в  місті – з нагоди святкування – Дня міста.

09.11.2015 - нагороджена грамотою голови Радехівської райдержадміністрації Шостак Н.Є. за професіоналізм, багаторічну сумлінну працю, вмілу організацію роботи, творчі досягнення.

Кандидатом підготовлені :

<!-- [if !supportLists] --> -         <!-- [endif] --> План роботи районного Народного дому м. Радехів на 2017 рік.

<!-- [if !supportLists] --> -         <!-- [endif] --> Програма розвитку Радехівського районного Народного  дому на 2016-2021 рр.

Також отримано рекомендаційні лист від:

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Керівника ГО «Правий сектор» Радехівського району В. Прокулевича.

<!-- [if !supportLists] --> 2.      <!-- [endif] --> Директора Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи Р.П. Берези.

<!-- [if !supportLists] --> 3.      <!-- [endif] --> Голови Львівського обласного відділення Національної хореографічної Спілки України, заслуженого працівника культури України П.Харісова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ РАДЕХІВСЬКОГО РАЙОННОГО НАРОДНОГО ДОМУ

НА 2016 -  2021 РОКИ.

Козак Дарії Ярославівни

              Важливим завданням  нашої держави та суспільства було і залишається розвиток культури – рушійної сили життя нації, її духовного відродження. Вирішення цього завдання значною мірою залежить від підвищення ефективності роботи закладів культури. На сьогоднішній день – значна частина суспільства вбачає вихід  із становища в розвитку культури у модернізації, введенні нових форм і методів роботи закладів культури для збереження культурної спадщини.

            Під  загальним  поняттям „Клуб”   –  це  заклад  культури  клубного  типу:  Ценр  культури,  Будинок  культури,  Центр  або  Будинок  народної  творчості,  фольклору,  народних  традицій  і  ще  багато  нових  типів,  що  існують  сьогодні.  Змінюється  зміст  роботи, змінюється  і  тип  клубного  закладу,  адже  клуб  повинен  відповідати  вимогам  людини  в  духовній  сфері,  бо  і  сам  він  існує  для  людей.  І  якщо  раніше  було  лише  три  типи  клубних  закладів – Палац  культури, Будинок  культури  і,  саме,  клуб –  то  тепер  типологія  значно  збільшилася.  Все  залежить  від  фантазії  клубних  працівників  і  обраних  клубом  напрямків  роботи,  спрямованих  на  інтереси  людини.  Будинок  фольклору,  Будинок  народних  традицій,  Центр  культури  і  дозвілля,  клуб – музей,  Центр  соціально-культурних  послуг,  народний  Дім,  молодіжний  культурний  Центр,  Центр  естетичного  виховання – ось  неповний  перелік  того,  що  вже  існує  в  Україні.

З  розвитком  телебачення  та  домашніх  бібліотек  у  людей  з’явився  вибір  використання  вільного  часу.  Це  зменшило  кількість  відвідувачів  закладів культури .  Але  не  зменшило  його  значення,  як  місця,  де  людина  зможе  реалізувати  свій  потенціал.  Протягом  останніх  років  можна  спостерігати  стабільність  художніх  колективів  та  учасників  в  них  у  порівнянні  з  80-ми  роками.

Вже  нікого  не  здивує  оголошення  про  проведення  закладом культури  Новорічно-різдвяних свят, Андріївських вечорниць, благодійних свят на Миколая, Івана-Купала та усіх національно-державних святкувань.  Звичайними  стали  у  святкові  дні  щедрувальники  і  колядники,  благодійні  заходи  на  Миколая,  жіночі  гадання  на  день  Катерини.  Не  зважаючи  на  всі  економічні  негаразди,  з  кінця  80-х  почалося  відродження  інтересу  до  фольклору,  народної  пісні  і  музики,  народних  обрядів,  свят,  традицій,  ремесел.  Цей  інтерес  пожвавився  не  тільки  у  сільських  клубах,  а  й  у  містах.  І  заклади культури  стали  саме  осередками,  де  цей  інтерес  почав  задовольнятися  і  розвиватися .

Сьогодні  клубні  заклади  мають  великий  досвід  у  проведенні  розважальних  програм,  ігрових,  пізнавальних  заходів,  та,  на  жаль,  не  мають  тієї  техніки,  яку  мають  приватні  і  комерційні  фірми,  що  займаються  цією  роботою.  Тому  і  програють  їм  у  конкурентній  боротьбі.

Ставлення  суспільства  і  держави  до  культури  нашої  країни,  в  першу  чергу,  відбивається  у  їх  ставленні  до  працівників  цієї  сфери,  в  тому  числі  і  до  клубних  працівників.  Клубні  фахівці – особлива  категорія,  яка  повинна  мати  широкий  спектр  знань  і  вмінь.  А  ще  бути  авторитетною  людиною  у  суспільстві.  Недарма  вже  в  наші  часи  дехто   з  клубних  працівників  обрані  депутатами  районних  і  місцевих  рад.

Попри  все  в  клубних  закладах  працюють  справжні  ентузіасти.  Бо  звідки  б  узялися  тоді  самодіяльні  художні  колективи  високого  рівня?  Змінилися  й  умови  праці.  Клубний  працівник  повинен  бути  обізнаним  не  тільки  з  якимось  видом  мистецтва,  а  й  з  психології, педагогіки,  режисурі  масових  заходів,  тощо.

Однак  не  змінилося  ставлення  держави  до  клубного  працівника.  Його  професія  не  престижна,  це  людина  соціально  не  захищена,  тай  мізерна  заробітна  платня.

Подивимося  на  наше  життя  через  призму  культури.  Україні  є  чим  пишатися.  Про  це  свідчили  творчі  звіти  областей  на  сцені  національного  Палацу  „Україна”  протягом  останніх  років.  Львівська ОДА та Департамент культури , національностей та релігії Львівської ОДА протягом цього року проводять творчі звіти мистецьких колективів Львівщини . В вересні місяці творчі колективи нашого району звітуються на обласній сцені.

В  зв’язку  з  реформуванням  агропромислового  комплексу,  промисловості,  приватизації  підприємств  клуби  передано  у  комунальну  власність.  Але  місцеві  органи  влади  не  готові  сприйняти  тезу,  що  культура – це  основа  суспільства  і  тому  їй  потрібна  особлива  увага.  Через  це  фінансове  забезпечення  клубних  установ  обмежене  тільки  коштами  на  виплату  заробітної,  та  часткову  оплату  комунальних  послуг.  Зараз  занепадає  матеріально-технічна  база  закладів культури ,  проблеми  з  опалюванням,  костюмами,  музичними  і  технічними  засобами.

Підходи  та  критерії, що  склалися  сьогодні  в  практиці діяльності  клубів,  потребують  принципових  змін.  Тож  питання „Яким  має бути  клубний заклад   у  новому  тисячолітті?”,  хвилюють  як  фахівців,  так  і  відвідувачів  наших  заходів.  Вже  сьогодні  клубні  заклади  трансформуються  в  центри  дозвілля  з  домінуванням  розважальних  програм,  чи  занять  за  інтересами.  Ми  завжди  в  пошуку  нових  форм  організації  культурного  життя  району. 

Давайте сьогодні  зупинимось  на  програмах  клубу сімейного  дозвілля,  які  на даний час актуальні .

Клуб  сімейного  дозвілля.

1. Організація  публічно-видовищного  споживання  культури. (Відвідування  концертів,  музеїв,  обговорювання  нових кінофільмів).

2.  Залучення  населення  до  скарбів  національної  культури через організацію  вільного часу  та  дозвілля.  (Клуб  любителів        української  пісні,  клуб  вишивальниць,  клуб  „Господинька”, клуб любителів  української  кухні  та  інш.)

3.Виховання  дозвільної  ігрової  культури (проведення  ігрових конкурсно-розважальних  програм,  вечорів  відпочинку).

4. Створення  умов  спілкування  з  членами  сім’ї,  родичами,  сусідами   на  основі  спільності  інтересів).

5.  Створення  сімейної  вітальні  „Криниця  живого  джерела”.

6.  Організація  заходів,  які  сприяють  зняттю  розумового,  фізичного  та  психологічного  напруження,  створення  доброго настрою.

  На території міста Радехів працює і функціонує – наш районний Народний дім, який забезпечує потреби жителів міста та району.

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ :

      Метою Програми є творча робота районного Народного дому, підвищення ефективності в роботі , введення нових форм і методів роботи районного Народного дому:

- Районний Народний дім створений з метою організації культурно-просвітницьких заходів, які покликані сприяти духовному відродженню українського народу, популяризації кращих надбань світової культури, організаціїї дозвілля населення та розвитку творчих обдарувань.

- Директор спільно із творчими працівниками РНД у своїй повсякденній практичній діяльності творчо використовує набуті і запроваджує нові, народженні життям, форми і методи культурно-просвітницької роботи з урахуванням професійних, вікових, освітніх та інших особливостей і культурних запитів різних групп населення.

- реалізація першочергових і перспективних заходів, спрямованих на створення належного задоволення культурних та духовних потреб жителів та гостей міста Радехів;

- посилення значення культури в місті Радехів, підвищення її ролі в розвитку демократичного громадянського суспільства;

- створення сприятливих умов для розвитку культурних і творчих ініціатив з урахуванням місцевих особливостей;

- збереження культурної спадщини;

- сприяння становленню талановитої мистецької молоді;

забезпечення реалізації прав громадян на доступ до культурних надбань, інформації, задоволення духовних потреб усіх категорій населення;

- збереження національних традицій народного та академічного мистецтва, проведення фестивалів, конкурсів, свят, пленерів, виставок, обмінних концертів, інших заходів, в тому числі, в рамках партнерських угод (партнерство міст) в Україні та за її кордоном;

- підтримка діяльності аматорських та професійних колективів і виконавців,

 

Основним завданням є :

- Проведення культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на формування і відродження національної свідомості громадян, творення української незалежної держави, поширення і популяризація історичних та мистецьких надбань, фольклорно-етнографічних традицій, виховання молодого покоління у дусі патріотизму, духовності та моралі, вивчення та пропаганди культурологічних, духовних мистецьких цінностей світової культури, розвиток і запровадження нових форм дозвілля та активного відпочинку населення.

- директор спільно із методистами та керівниками гуртків РНД відповідно до своїх завдань здійснює : організацію роботи самодіяльних художніх гуртків та колективів, аматорських обєднань, клубів за інтересами, широку концертну і просвітницьку діяльність, платні та доброчинні концерти і вистави, проведення тематичних свят, вечорів відпочинку, конкурсів, фестивалів , іншу роботу, що випливає з його завдань.

 

РОЗВИТОК ТАУДОСКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ :

1. Поліпшувати матеріально-технічну базу районного Народного дому:

- в першу чергу -  вишукати кошти для реконструкціїї освітлення сцени та зали глядача;

- вишукати кошти для заміни вікон та вхідних дверей РНД ;

- вишукати кошти для пошиття сценічних костюмів для Народної самодіяльної хорової капели, Народного самодіяльного духового оркестру,вокального та хореографічного колективів,ведучих.

-вишукати кошти для реконструкції та ремонту приміщення санвузлів.

- вишукати кошти для закупівлі пультів для нот для Народного самодіяльного духового оркестру;

-вишукати кошти для закупівлі підсилюючої звукової апаратури для районного Народного дому.

2. Забезпечити збереження існуючої мережі , збереження робочих місць.

3. Забезпечити завчасну підготовку закладу культури до роботи в осінньо-зимовий період.

 

УДОСКОНАЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .

 

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Проводити культурно-мистецькі та просвітницькі заходи щодо відзначення знаменних та пам»ятних дат історії та сучасної держави , краю, народної творчості, дитячої творчості, розкриття молодих талантів та вшанування людей похилого віку.

<!-- [if !supportLists] --> 2.      <!-- [endif] --> Розробити та видати буклет з історії та сьогодення культурно-мистецького життя районного Народного дому.

<!-- [if !supportLists] --> 3.      <!-- [endif] --> Вивчення і обмін досвідом із закладами культури нашої Львівської області та інших областей України.

 

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТВОРЧОГО ТА КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ.

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Поліпшувати умови творчої діяльності та побуту учасників художньої самодіяльності та працівників районного Народного дому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На посаду директора централізованої бібліотечної системи подало 3 кандидата:

1 кандидат:  Коляда Наталя Володимирівна

Я, Коляда (Хрустальова) Наталія Володимирівна, народилася       17 вересня 1969 року в м.Кінешма Іванівської області, Росія. Українка, громадянка України.

У 1975 р. пішла до першого класу середньої школи №1 м.Радехова. Після закінчення 9 класу у 1984 р. вступила до Львівського культурно-освітнього училища на спеціальність ”Бібліотечна справа”, яке закінчила з червоним дипломом у 1987 р.

У 1987 р. вступила до Ровенського державного інституту культури на спеціальність ”Бібліотекознавство та бібліографія”.

У 1991 р. закінчила повний курс названого інституту з присвоєнням кваліфікації  ”Бібліотекар - бібліограф”.

Військовозобов’язана.

З серпня 1991 р. і по сьогоднішній день працюю у Радехівській центральній районній бібліотеці на посаді провідного бібліотекаря юнацької кафедри.

До кримінальної  та адміністративної відповідальності не притягувалася.

Чоловік, Коляда Михайло Степанович, 1966 р.н., музикант.

Син, Коляда Назар Михайлович, 1990 р.н., працює провідним фахівцем сектору ЗМІ при ГУ ДСНС у Львівській області, проживає у м.Львів.

Син, Коляда Павло Михайлович, 1997 р.н., студент 3-го курсу НУ ім.Франка.

Кандидатом підготовлені :

<!-- [if !supportLists] --> -         <!-- [endif] --> План розвитку бібліотеки  на 2017 рік.

<!-- [if !supportLists] --> -         <!-- [endif] --> Програма розвитку централізованої бібліотечної системи  на 2016-2021 р.

 

Також отримано рекомендаційні лист від:

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Рекомендаційний лист від Голови Радехівської міської ради   С.Коханчука.

<!-- [if !supportLists] --> 2.      <!-- [endif] --> Рекомендаційний лист від Голови РО ВУТ «Просвіта» ім.. Т.Шевченка Ю. Сухара.

<!-- [if !supportLists] --> 3.      <!-- [endif] --> Рекомендаційний лист від Голови Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна -Світ»), професора кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім.. І. Франка, провідний науковий співробітник Наукового центру Академії сухопутних військ, доктора історичний наук, Заслужений працівник культури України Богдан Якимович.

Програма розвитку централізованої бібліотечної системи  на 2016-2021 р

Коляда (Хрустальова) Наталія Володимирівна

План бібліотеки  можна розглядати як  ”візитну картку”, яка відображає основні функції та напрямки роботи. Головна мета стратегічного (перспективного) плану – підвищення престижу  бібліотеки, орієнтування всіх відділів ЦРБ на задоволення інформаційних потреб користувачів, посилення інформаційних функцій, впровадження інноваційних форм роботи.

Наша країна розпочала великі зміни, бо за всі роки незалежності Україна так і не наважилась відійти від застарілих шаблонів.

Сучасна бібліотека не боїться змін, вона впевнена в своєму праві на існування та зможе згуртувати всіх активістів громади у своїх стінах, бо завжди була важливою частиною суспільства.

Так, ми розуміємо, що інформаційні потреби сьогодні інші і тому ми готові до рішучих змін – переходу від формату ”книгосховища” до формату  "центр громад” з іншими запитами і потребами. На сьогодні бібліотека є єдиним загальнодоступним і безкоштовним центром інформації, успішно здійснює освітню, просвітницьку, культурну, краєзнавчу діяльність. Тож, наповнення  нашої роботи новим змістом, відповідно до потреб громади, надання додаткових послуг виходить на передній план. Особливо важливо готувати бібліотеку до гнучкого реагування на постійні зміни соціокультурної інформації, одночасно коригуючи, імпровізуючи свої дії. За європейським визначенням основні функції бібліотеки – освітня, інформаційна, дозвіллєва.

Отже, на сьогодні бібліотека – центр інформаційного, інтелектуального, патріотичного та духовного розвитку громади. Все це потребує переосмислення місця і ролі бібліотек, перебудови їх функцій, виходячи з нових умов.

Стратегічний план включає  ряд розділів, кожен з яких висвітлює певний напрям діяльності.

Для того, щоб успішно і творчо організувати роботу пропоную такі     

 

 ОСНОВНІ  ЗАВДАННЯ  ТА  ЗАХОДИ  ЇХ  РЕАЛІЗАЦІЇ

І. Якісне формування та використання бібліотечного фонду та інформаційних ресурсів.

Комплектування, збереження та використання фондів – триєдина базова функція бібліотеки і основна вічна проблема. Без постійного оновлення фондів не можна говорити про нові послуги чи  інформатизацію.

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Брати участь у проектах, тендерах, грантах, програмах.

<!-- [if !supportLists] --> 2.      <!-- [endif] --> Організовувати  акції для поповнення бібліотечних фондів.

<!-- [if !supportLists] --> 3.      <!-- [endif] --> Залучати спонсорів, меценатів.

<!-- [if !supportLists] --> 4.      <!-- [endif] --> Фандрейзингова діяльність.

<!-- [if !supportLists] --> 5.      <!-- [endif] --> Налагодити ефективну комунікацію між бібліотекою і органами державної  влади для реалізації плану поповнення бібліотечних фондів та передплати періодичних видань.

ІІ. Бібліотека – центр соціалізації і об’єднання людей.

<!-- [if !supportLists] --> 1. <!-- [endif] --> Закріплення за бібліотекою позицій та іміджу сучасної бібліотеки інноваційного типу, пропагування серед громади потенційних можливостей бібліотеки.

<!-- [if !supportLists] --> 2. <!-- [endif] --> Розробляти та впроваджувати інноваційні просвітницькі заходи, присвячені різним подіям календаря.

<!-- [if !supportLists] --> 3. <!-- [endif] --> Участь бібліотекарів у всіх просвітницьких заходах міста (села) та популяризація бібліотеки традиційними та інноваційними методами  роботи.

<!-- [if !supportLists] --> 4. <!-- [endif] --> Одним з пріоритетів діяльності є робота з користувачами похилого віку, самотніми людьми, користувачами з особливими потребами та ВПО.

<!-- [if !supportLists] --> 5. <!-- [endif] --> Залучити користувачів і бібліотекарів до волонтерської діяльності.

<!-- [if !supportLists] --> 6. <!-- [endif] --> Продовжити роботу з начитування аудіо книг для daisy-бібліотеки.

<!-- [if !supportLists] --> 7. <!-- [endif] --> Створити центр психологічної та юридичної підтримки для незахищених верств населення.

<!-- [if !supportLists] --> 8. <!-- [endif] --> Створити центр відображення та зберігання народної культури для  виховання у користувачів інтересу до історії своєї малої батьківщини, формування патріотичних почуттів, краєзнавчий центр.

ІІІ. Бібліотека – інформаційний  центр.

Впровадження та якісне забезпечення інформаційно-бібліотечних послуг для задоволення інформаційних потреб користувачів.

<!-- [if !supportLists] --> 1.      <!-- [endif] --> Оснащити бібліотеки сучасним комп’ютерним обладнанням.

<!-- [if !supportLists] --> 2.      <!-- [endif] --> Відкрити інтернет-центр з подальшим розширенням інформаційного сервісу на основі онлайн-технологій.

<!-- [if !supportLists] --> 3.      <!-- [endif] --> Популяризувати  бібліотеки у

Друк

 


Вітаємо Вас на офіційному сайті Радехівської районної державної адміністрації!

Радехівський район розташований у північній частині Львівської області і в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році. Територія району становить 1144 квадратних кілометри, населення – 48,46 тисячі осіб. Усього в районі 71 населений пункт.

Веб-ресурси

    pres

    vru

    pgi

    grom

    mrd

    loda

    pkrnenn

    ipl

    sdsg

    112

    pdpn

    pdpn